У вінок світлої пам’яті. » Рогатинська гімназія імені Володимира Великого

Рогатинська гімназія


Вітаємо Вас на сайті Рогатинської гімназії
  • Текст: меньше
  • Текст: страндарт
  • Текст: больше

У вінок світлої пам’яті.
Переглядів: 715 | 24 Лютого 2016 | коментарі: (0)
 (голосів: 0)

У глибокій скорботі земля Рогатинська. Гіркий біль переповнює душі. Пекуча сльоза навертається на очі… Важко повірити в те, що немає більше серед живих нашого краянина, доктора богослов’я, всебічного інтелектуала, знаменитого проповідника і співрозмовника отця Івана Музички.

У вінок світлої пам’яті.

У далекому Римі на 95-ому році життя 22 лютого о 22-ій годині перестало битися зболене серце одного із найвидатніших богословів - релігієзнавців сучасності.
Його життя - як доля України. Народився отець Іван Музичка 15 листопада 1921 року в селі Пукові в селянській родині. У молитві й праці пізнав світ, усвідомлював Божу велич і могутність. Тим, що став священиком, завдячував, насамперед, своїй матері. З 1938 року був уже піддячним у сільській церкві. З 1934 по 1939 рік навчався в Приватній гімназії ім. Володимира Великого в Рогатині. Виховання в ній було здорове і патріотичне. Тут цементувався дух самостійності і націоналізму. За час своєї діяльності 1909-1939 рр. Рогатинська гімназія дала Україні велику кількість освіченої молоді, вчених-інтелігентів, священиків, мужів науки. Вона дала і вояків, громадських діячів, виховувала героїв, які любов до України засвідчували своєю смертю на фронтах, у в’язницях, концентраційних таборах, на засланні. Навчаючись у гімназії, о. Іван Музичка одержував стипендію колишнього її учня, відомого видавця Івана Тиктора. «Мене виховала і навчила гімназія», - постійно повторював колишній гімназист учням відродженої гімназії. 10-ий клас закінчував у 1941 році у новоствореній десятирічці.
У червні 1941 року у Львові було проголошено нашу українську державність. Іван Музичка подався до духовної семінарії, щоб вивчитися на священика, про що мріяв з дитинства. Мав особисту зустріч з митрополитом Андреєм Шептицьким. Отець-ректор Йосиф Сліпий, прийнявши юнака, назвав ту кількість харчів, які він має привезти з собою. Але того голодного 1941 року це було неможливо. Батьки з плачем просили зачекати, і син послухав їх. Працював учителем у Путятинцях, пізніше - в Пукові. У 1942 році заочно закінчив факультет теорії музики і гармонії Інституту народної творчості у Львові. З 1942 року працював у школі вправ при Рогатинській вчительській семінарії.
Весною 1943 року почалася організація Української дивізії «Галичина», до якої добровільно пішла велика кількість гімназистів і студентів. Вони мріяли про свою вільну Україну, яку треба у воєнній суматосі здобути. Із вчителів кандидатом номер один до Дивізії став Іван Музичка. Працював у «Пресовій квартирі», написав музику до маршу «До бою». У вересні 1944 року потрапив до дивізійного шпиталю із захворюванням лімфатичних залоз, де одночасно пройшов санітарний вишкіл і працював санітаром амбулаторії до закінчення війни. У червні 1945 року потрапив до англійського полону і був переведений до Белярії біля міста Ріміні в Італії. І тут доля змилостивилася над ним. У табір для полонених приїхали священики з Риму з пропозицією зголоситися на богословські студії в семінарії. 26 колишніх вояків Української дивізії «Галичина», серед яких був Іван Музичка, з 21 листопада 1945 року стали студентами Папської колегії ім. святого Йосафата.
У 1951 році захистив докторську дисертацію з богослов’я на тему: «Вода у Східній Літургії». У травні 1951 року був рукоположений на ієрея Владикою Іваном Бучком. Цей же єпископ в листопаді 1953 року забрав Івана Музичку до душпастирства у Європі.
Більше двадцяти років о.Іван служив в парафії міста Волвергамптона в Англії. Одночасно був катехитом у місцевій школі українознавства, членом редакційної колегії, а два роки редактором церковно-релігійного журналу «Наша Церква», членом церковного суду. У ці роки стає дійсним членом Наукового товариства ім. Т.Шевченка.
З 1970 року разом з о. Любомиром Гузаром працює в службі Патріарха Йосифа Сліпого. Був покликаний до Риму до Українського католицького університету, де викладав катехитику, пасторальне богослов’я і церковний спів. З 1976 по 1985 роки він – проректор університету. 1986 – 19994 роки – ректор Колегії святої Софії, з 1995 – парох української парафії святих Сергія і Вакха.
У своїх проповідях отець Іван Музичка постійно розвивав тему виховання відповідальності перед Богом, виховання любові до Бога і великих людських ідеалів.
В останні двадцять п’ять років життя розкрився талант його як богослова. З 1970 року отець-доктор-співредактор журналу «Богословія» та активний дописувач часопису «Патріярхат». Ним написана величезна кількість праць з різноманітної тематики – історії богословської думки і духовного розвитку України, соціальних проблем християнства, основ християнського життя, міжконфесійних і міжцерковних відносин на українських теренах, християнства в житті особи і народу.
З 1991 року о. Іван Музичка щорічно по декілька разів приїжджав в омріяну ним з юності вільну і незалежну Україну. Тут він працював на всю силу свого таланту і мудрості як викладач Українського катехитичного центру при Львівській єпархії греко-католицької церкви, вів лекційні спецкурси і катехитичні курси в Києві, Івано-Франківську, Тернополі, Дрогобичі, Жовкві, Зборові. Читав лекції студентам Києво-Могилянської академії, Національного педагогічного університету ім. Драгоманова, Львівської академії мистецтв. Обов’язковими у кожний приїзд були відвідини рідної гімназії, шкіл міста, рідного села.
Це була одержима «праця для добра душ і нашої богословської науки». Це була туга за рідним краєм і, одночасно, прагнення хоч якось допомогти їй в нелегкому здобуванні незалежності, національному і духовному відродженні.
«Для мене ні Лондон – Англія, ні тим більше Рим – Італія не були ніколи Батьківщинами … Ніде мене чужина не причепилась ні на крихітку і ніякого сліду не лишила», - стверджував отець Іван. З думкою про Україну, про рідний край завершив своє земне життя великий правдолюб, ревний служитель Творця, наш духовний велет і опікун отець, доктор богослов’я Іван Музичка.
Схилімо голови в скорботі і помолімося щиро за спасіння його душі. Просімо Всемилостивого Господа, Котрому отець вірно служив впродовж усього свого життя, зачислити його до лику праведних і нагородити славою Небесного Царства.
Глибоко і щиро віримо, що Милосердний Ісус прийме душу померлого у свої лагідні обійми і він долучиться до вселенського небесного хору в щирій і тихій молитві за мир та розквіт України і за мир в наших душах.
Вічна і світла пам'ять Вам, наш дорогий отче Іване.




схожі новини:


  • Назавжди залишився українцем
  • До джерел духовності
  • ,, Світ увесь – гімназія для нас”
  • Урочиста Академія з нагоди 95 річниці від дня народження о.Івана Музички
  • «Лицар обов’язку і чину»

  • Вітаємо!

    Наших колег з
    Днем народження!!!


    Демко В.І. - 05 грудня
    Ольвач Н.В. - 20 грудня
    Пишко Г.Д. - 23 грудня

    Архів новин

    Грудень 2018 (4)
    Листопад 2018 (13)
    Жовтень 2018 (18)
    Вересень 2018 (7)
    Серпень 2018 (3)
    Червень 2018 (11)
    Травень 2018 (18)
    Квітень 2018 (13)
    Березень 2018 (9)
    Лютий 2018 (8)
    Січень 2018 (6)
    Грудень 2017 (14)
    Листопад 2017 (11)
    Жовтень 2017 (9)
    Вересень 2017 (4)
    Червень 2017 (1)
    Травень 2017 (8)
    Квітень 2017 (5)
    Березень 2017 (8)
    Лютий 2017 (11)
    Січень 2017 (3)
    Грудень 2016 (14)
    Листопад 2016 (10)
    Жовтень 2016 (7)
    Вересень 2016 (7)
    Травень 2016 (3)
    Березень 2016 (2)
    Лютий 2016 (5)
    Грудень 2015 (3)
    Листопад 2015 (3)
    Жовтень 2015 (4)
    Вересень 2015 (3)
    Серпень 2015 (1)
    Травень 2015 (2)
    Квітень 2015 (1)
    Березень 2015 (1)
    Лютий 2015 (1)
    Листопад 2014 (1)
    Жовтень 2014 (2)
    Травень 2014 (5)
    Березень 2014 (5)
    Лютий 2014 (1)
    Січень 2014 (2)
    Грудень 2013 (10)
    Жовтень 2013 (7)
    Вересень 2013 (5)
    Липень 2013 (1)
    Травень 2013 (9)
    Квітень 2013 (7)
    Лютий 2013 (10)
    Грудень 2012 (10)
    Жовтень 2012 (20)
    Травень 2012 (7)
    Березень 2012 (6)
    Грудень 2011 (5)
    Жовтень 2011 (13)
    Червень 2011 (4)
    Березень 2011 (5)
    Лютий 2011 (5)
    Грудень 2010 (8)
    Листопад 2010 (7)
    Вересень 2010 (4)
    Травень 2010 (4)
    Вересень 2009 (5)


    Гімназійний
    відео-архів

    Логін




    КАЛЕНДАР

    «    Лютого 2016    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29