| Методичний тиждень класних опікунів |
| Переглядів: 1924 | 2 Травня 2012 | коментарі: (0) |
У пору, коли природа пробуджується до нового життя, коли земля квітує у білому пишному цвітінні, приходить до нас світле і радісне свято. Воно стукає у кожну оселю і, ставши на порозі, нагадує призабуту мудрість віків - звичай вшановувати Материнську Долю.
Весняний день – прозорий, голубий.
Навколо ніжно пахне білим цвітом.
Під вікнами туркочуть голуби,
Щебечуть на подвір’ї жваві діти.
Такими віршованими рядками запросили до гімназійної світлиці на хліб та сіль, на щиру розмову своїх матерів учні 7-Б класу та їхній класний опікун
Бродіна В.В. Матінко, мамо, ненько... Що є святішого за ці слова? У всі часи її - прародительку роду людського - звеличували, обожнювали. Бо від малечку і протягом багатьох літ супроводжують нас у житті її ніжна ласка, палка любов і турбота. Свою безмежну любов до матерів семикласники вклали у ніжні мелодії пісень, зворушливі авторські слова…
Все в житті минає: і добре, і зле. Забуваються старі події, поступаючись спогадам. Та пам'ять про матір жива доти, доки живуть її діти. У спадок вони передадуть її своїм дітям. На цьому тримається рід. На цьому стоїть земля. Бережіть матерів, хай будуть вони огорнені вашою вдячною шанобливістю, спокоєм за своїх дітей, хай ніколи не зазнають самотності.
|
|
